Лендлорд українського походження, будинок 2 поверхи, бейсмент 1250 $ у Вергевілі, 50 хвилин від Едмонтона, українська громада, без безхатьок, чисте та спокійне містечко, багато з Едмонтона сюди переїхали.

youtu.be/Fvbl8XQ_Yzg?si=95B2vE_zUE-iapcO а це з 14:30 моя трюфельна справа

Ви з Гранд Пері? Мені скидали там вакансію агронома пасовищ з хорошою зарплатою. Вам подобається там?

Я другий раз подавав на зміну ворк перміту. Перший раз, коли розширював дозвіл на роботу в агросекторі, другий, щоб продовжити термін дозволу на працю. Ніде немає обмежень на кількість подач, так що пробуйте, але до 31 березня це було безкоштовно

Я там працював на газових об'єктах. Гарне місто.

Друзі, підскажіть, хто працює в Канаді агрономом? Серед нас є такі?

А ви з якого міста, Олеже?

У нас з близько 40 сімей, які живуть у Вегревілі лише дві сім'ї переїхали, одна в Торонто, бо син хокеїст і його в команду запросили, інша в Шервуд Парк, бо там роботу знайшли. Всі інші їхати поки не збираються, працюють та налаштовані отримати PR. Доречі, воркперміт мені продовжили до початку 27 року, хоча вклеїли візу в 2023. Так що час багатьом українцям дадуть. Потрібно вивчати мову, волонтерити, та добиватися свого.

Прошу вибачення, якщо когось поневолі, ненароком образив, не хотів. Хочу просто пробудити українців, ми маємо засипати петиціями уряд і вразі чого, вийти на протести з канадійцями, які нас підтримують, індійцями та філіпінцями, пакестанцями, євреями. Нам потрібно бути проактивними. Дивився недавно фільм про Анонімус, як вони змінили світ, ми теж зможемо. Прошу підтримати підпис нової петиції.

Для країни Канади і її економіки - це добре.

Я б сказав, що більше змушені, ніж згідні.

Я не халявщик, я їхав подалі від підарабсіян. Калінінград- Кьонінсберг , такий собі сусід з ядерною палкою. Історія має властивість повторюватися. Не хочу, щоб мої діти ще раз пережили війну. І я навпаки іншим допоміг та допомагаю перебратися та освоїтися в Канаді. Чому і написав всі ці пункти вище. І завтра до праці з ранку, а я тут пишу, щоб люди проснулися і зрозуміли, що українці такі ж класні люди, як індійці, китайці, філіпінці, Пакистанці, еритрейці, євреї, голаднці, британці, канадійці. Годі говорити ми всі маленькі люди, від нас нічого не залежить. Ми як бджоли чи мурахи, можемо великі справи робити, якщо обєднаємося і кожен буде робити все можливе для спільної користі українців. Якщо мені допомогли, я допоможу іншим, а якщо мені не допомогли, то я розмову це коло байдужості та всеодно комусь допоможу. Канадійці наші дивуються, думають, що ті родини, які приїхали, яким я допоміг, це мої родичі, а я одну сім'ю навіть не знав до їх прильоту, інша родина, це знайомий, який перший курс в університеті зі мною навчався, потім зрозумів, що не його та пішов в інший вуз. Канадійці диввуються, що я донатю в фонд допомоги українцям з другої зарплати третину того, що я отримав. Кажуть, що є заможні люди, які мають фінанси і допомагають, що донатів вистачає, у тебе троє дітей, відкладай їм. Я хочу не припиняти сіяння та жатви, вони посіяли в мене, я пожав, тепер я частину зерна маю посіяти в інших та вірю, що інші частину того, що я посіяв відкладають, щоб посіяти для інших вже своє добро-зерно.

Добраніч.

Я в енергетичній сфері працюю, тут на півночі через одне поле нафта та газ. Я не говорю про ліс та інші корисні копалини. Маленька Польща 1 міліон українців прийняла, і каже, що це допомогло їх економіці. Я вже податків в Канаді за 3 місяці більше заплатив, чим отримав допомоги і привіз та потратив 50 000 доларів США, бо дружина з дітьми вже тут, як рік. І я не сама заможна людина з України. Простий агроном. А є люди, які прилетіли з серйозними фінансами. Правило 80/20 працює. 20% українців привезли сюди на 80% більше фінансів чим всі 80% простих українців. Канада не збіднів, лише в плюсі. 75% українців в Канаді працюють, і, нажаль, на тих роботах, на які канадійці не йдуть. Та це теж, добре для економіки, але не дуже для нас.

Ви коли приїхали до Канади? Скільки часу ви планували свою поїздку? Скільки з вами дітей приїхало? Ваші старенькі батьки з вами приїхали? Я за вивчення мови, але я і за те, щоб українці об'єднувалися і лобіювати інтереси українців. Моя родина ще 2 родинам допомогла приїхати до Канади, дали гроші на квитки, позичити на купівлю машини, орендували на 1,5 місяці житло, облаштували будинок ще до приїзду мебелью. І це все тому, що ми об'єдналися з канадійцями і українцями, які тут в третьому поколінні. Мову вивчити за рік старшим людям складно, мінімум 2 роки, якщо робота не в полі чи лісі, або на будові серед своїх по 15-16 годин. Є люди в дуже складних обставинах, вони сподівалися на ці програми, а їх закрили. У нашій громаді є молода жінка, яка з сином 1 річок сама приїхала в Канаду, поки чоловіка не комісували по фізичним причинам. Вона збирала кошти на квиток чоловіку, на здачу тестів, платила репетитору, який готував її до мовних тестів, за садочок віддавала 90% того, що заробила, щоб офіційно на фултаймі працювати і коли чоловік приїхав, здала тест з англійської на 8 чи на 9 і наступного дня програму призупиняють, а вона заявку подала, але ще не проплатила. Вона 2 роки пропрацювала, трималася за ту роботу, щоб не змінити, бо по програмі не можна. Благо, жила в канадійців українського походження та допомагала, як покоївка після роботи, і не платила за житло, бартер. А що робити тим, у кого немає таких знайомих?

Європа та США на початку повномаштабної війни, теж казали, що дальнобійні ракети не дадуть, леопарди, літаки - це взагалі не реально, а зараз вже реальність. Світ змінюється, масаду гуманітарку відправляють, бо вони найбільше кричать, що їх нищать. Якщо ваш принцип мовчати і нічого не робити, приймати все так, як само собою йде, то навіщо тут це писати. Нав'язувати свою пасивну позицію та безнадію? Просто дотримуйтеся далі своїх правил.

100% чим ми гірші за арабів, афроканадійців, китайців, які цілими районами чайнатауни по всьому світу влаштовуючи і витискають місцеве населення? Якраз українці інтегруються в Канадське суспільство, а не будуть в чужому монастирі храми епосу махабхарата чи забороняють іншим дітям хрестики носити в школі, бо це ображає їх дітей в хіджабі (Франція). Лобіювання своїх інтересів, інтересів свого народу, громади це нормально. Якщо ми не будемо цього робити, то уряд буде виконувати забаганки інших груп, які більш активні та наполегливі і розуміють, що варто працювати на благо общини, та брати владні крісла. Це елементарні речі.

100% 100%

Позкажіть це індійцями, які з пермітами приїзджають, та сім'ям, які приїхали щойно, бо не отримали візи на протязі 1 року. Євреям можна збивати ракети і шахеди, на підльоті до кордонів в першу ніч нападу, а українцям кожну ніч прилітає і потрібно, щоб парламент голосував і бояться деескалації. Палестинці та араби під усіма відео про допомогу Україні урядом Канади пишуть, що чому допомагають Україні, якщо мають в першу чергу Палестині, а Україні не потрібно. Маленька Польща із невеликою економікою зробила для інтеграції українців більше, ніж велика багата Канада. Нагадаю, що Британія, США, а отже і Канада, як частина Британської Корони, обіцяли захистити Україну та українців, якщо ми відомо ядерну зброю москалям та знищимо шахти та носії ракет, тому і є відповідальність у них . Євреї, Араби, Авриканці уміють згруповуватися, а українцям ще потрібно вчитися. Ви досі не зрозуміли, що світ розумію силу, а смерені мовчать, отже значить їх все влаштовує. У нас є знайомі жінки без чоловіків, бо вони на фронті, з двома дітьми, і старенькою матір'ю, яку нікуди не беруть на роботу, бо хочуть молодих (от вам нема дискримінації по віку) працює за 18,5 доларів на двох роботах, бо на фултайм хочуть брати з PR. Вона виспатися немає часу, з дітьми побути, бо платить те що заробила на няню, бо вільних місць в поатному садочку немає, не те що курси мовні відвідувати онлайн, де кожного разу новоприбулим ерітрейцям пояснюють, як користуватися мікрофоном, мишкою та зумом по пів години. Тому я б на вашому місці мовчав. Діло не в національності, діло в тому, що багато людей втратило все, і навіть могили батьків та дідів, і таке враження, що в Сирії була війна, а в Україні Спецоперація чи АТО по версії уряду. Чули, що Німеччина прийняла для українців, а Польща, Норвегія, США? А чим Канада гірша? Чи бідніша? Українців, порівняно з іншими іммігрантами з Азіатських країн, приїхало дуже мало і Канада лише виграє, якщо українці тут залишуться. Але тенденція протилежна, закривають програми для українців в Манітобі, та інших провінціях, в Альберті основна, на яку надіялися теж на паузі. І якщо ми не об'єднаємося і канадійці українського походження не підтримають нас, то будуть для себе і для своїх робити програми ті хто є міністрами еміграції та мультикультурного розвитку. Одна з найбільших діаспор в світі в Канаді може впливати на уряд, я в цьому впевнений. Я за те щоб спростити життя українцям в Канаді, хоча жінкам з дітьми та літнім людям. Та тим, кому нікуди повертатися.

Ось перелік проблем, з якими зіткнулися українські біженці з дітьми, особливо в малих містах Канади, а, також, пропозиції, щодо дій уряду, щоб адаптувати їх і інтегрувати в канадське суспільство, щоб вони принесли користь економіці: Проблеми: 1. Мовний бар'єр: Труднощі у спілкуванні через недостатній рівень володіння англійською чи французькою мовою, що впливає на нашу здатність отримати доступ до послуг, включаючи охорону здоров'я, освіту та працевлаштування та інтеграцію в громаду. Ми не прості емігранти, які все життя планували іммігрували в Канаду. Ми змушені швидко рятувати наших дітей від російських ракетних обстрілів. Тому ми обрали Альберту і зокрема Вегревіль, що був прохідним бал 4 по знанню мови і велика українська діаспора. Тепер у нас таку можливість забрали призупинивши програму, на яку ми всі сподівалися та до якої готувалися Опортюнітістрім. Зменшити вимоги до знання мови по професіях, які не потребують цього і якщо роботодавець задоволений роботою працівника . Ми більш вразливі порівняно з тими хто готувався до міграції. 2. Працевлаштування: Пошук роботи, особливо за фахом ускладнений мовними проблемами та невизнанням документів про освіту з України. Не дають піар на такі професії, які популярні серед наших жінок, як асистент вчителя, доглядальниця за літніми людьми та інвалідами, людьми з обмеженими фізичними можливостями. Одні роботодавці не беруть на роботу без канадського досвіду роботи. А як нам його отримати, як ми лише прилетіли з країни в якій йде війна? Інші не беруть без піару на роботу. Не хочуть давати фултайм, хоча по годинах фултайм виходить, але йде скежуал. А нам для програм імміграції потрібен фултайм по документах. Чи захочуть роботодавці займатися додатковою паперовою роботою при подачі його працівника на піар? Якщо цю процедуру уряд постійно ускладнює для українців. Створення додаткових робочих місць, інвестування в заводи в містечках, таких, як Вегревіль. Створити безкоштовний сервіс по навчанню, курси підвищення кваліфікації та пошуку роботи. Служба, яка допомагає у відкритті бізнесу новоприбулим, отримання грандів під соціальні проекти. Відкрити курси підвищення кваліфікації для українців, можна виїздні в маленькі міста, на професії, які потребує Альберта- туризм, нафтогазова сфера, та щоб викладали спеціалісти, які знають українську мову, чи з перекладачем. Знайти роботу, яка відповідає нашим навичкам і кваліфікації, складно, особливо якщо наші документи не визнаються. Або як у мене, що я агроном по овочам, теплицям, квітам, садам, трюфелям, а тут цього не вирощують. 3. Житло: Забезпечення доступного та придатного житла для великих сімей є значною проблемою. В містечках, які мають сільські програми для імміграції, як Тухілз немає будинків, які здаються в оренду. 4. Освіта та Догляд за дітьми: Доступ до недорогих послуг з догляду за дітьми є значною перешкодою, особливо для батьків, мамів-одинаків або батьків з кількома дітьми. Зарахування дітей до шкіл, де англійська не є їхньою рідною мовою, та адаптація до нової системи освіти. Скласти довгостроковий план інтеграції українців в Канаду на 5 років, щоб жінка віком 42 років без чоловіка з 2 дітьми, який на війні,могла отримати Піар та працювати на благо Канади, вивчити дітей. Відсутність садочків на весь день, або дуже дорогі, або черги на рік чи 2, тому самотня жінка з двома малими дітьми, не може на роботі з 18 доларами за 1 годину потягнути садочок для дитини - за 45-55 доларів в день. Бо жінці потрібно працювати 8 годин, лише на садочок для двох дітей, а на їжу, одяг, оренду житла вже не вистачає, а є ще витрати на транспорт. 5. Охорона здоров'я: Навігація в системі охорони здоров'я з мовним бар'єром та розуміння права на отримання послуг. Місцевий лікар, грубе ставлення персоналу сімейної лікарні до новоприбулих українців, ігнорить, потрібен перекладач та можливість обирати лікаря. 6. **Соціальна інтеграція: Створення нової соціальної мережі та подолання культурних відмінностей.