Український Монреаль
-
Похвально, що Ви так чудово володієте українською. Це справді тішить. Звичайно, болить і за російськомовних і україномовних захисників одинаково і я співчуваю Вашим втратам. Проте, у всіх хто Вам цей біль приніс, у всіх хто зараз вбиває наших один спільний знаменник - вони всі говорять російською. І мені дивно, що у людей не появляється відрази від цієї мови. От і все.
-
Росія - та вона нікому вже не потрібна. Навіть Соловьев - він не може зрозуміти як своі відео в інтернеті викласти. В них нічого не працює, мозоку немає. І навіть нападає росія на Телеграм - усім байдужє. Чого тільки не робить - такі в них і знання. Від них усі хакери поіхали до Європи назавжди. І вчені виіздять. Так що усе скоро в них скінчиться.
-
Наприклад журнали : Химия и жизнь, Наука и жизнь, Юный Техник, Техника молодёжи, Радио, В помощь радиолюбителю - це все іншоі держави. На жаль в Украіні і журнал Чіп зник. Немає книжкових магазинів. Технічні люди не читают художню літературу. Хакери - то іншій світ.
-
А підручники з Хіміі - в СССР усе на російській. Перевчатися потрібно, а це важко. Усі книжки з програмування на російскій мові. Потім - електроніка - усе російське. А знаете, що усі сайти по програмуванню та софт у росіі. У Украіни нічого не має. Росія завдала великоі шкоди цьому сегменту ринку. Хакери то вони користуются , через своі знання. А іншім важко.
-
Я з Маріуполя, але українською говорю краще за багатьох львів'ян і волинян. Мова є проблемою для тих, хто не здатний на якісь инші конкретні дії. Я зазвичай людині відповідаю тією мовою, якою вона до мене звертається. І таким чином виявляю свою повагу до неї. І не відчуваю себе приниженою. Бо людина, яка насправді є самодостатньою, не відчує приниження від такої дрібниці. А якщо брати принципи толерантности в Європі і засади свободи та вільности в Канаді, то дискримінація за будь-яким принципом сюди явно не вписується. Якщо Ви просто в межах законних дій виявляєте свою точку зору - це одне. А якщо це виносити на більший простір, а не дай Боже спонукати до якихось дій, то може бути потрактоване як розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Думаю, в Канаді така стаття теж є. Хочу звернутися до своїх співвітчизників. Я в Маріуполі втратила житло, роботу, перспективи, близьких людей. І в Канаду їду, бо 1) мені немає де повертатися, 2) через свою діяльність я нев'їзна на територію рф і окупованих територій. Але наші захисники, які були в нашому місті, спокійно говорили російською мовою. То, може, заборонити російськомовним українцям іти до лав війська і захищати свої домівки? Це наша спільна земля, незалежно від мови, якою ми говоримо. І якщо хтось хоче її боронити, то бере в руки зброю, як багато моїх друзів і знайомих, а не вносить смуту через інше написання літер. Звичайно, це моя особиста думка. Але війна і втрати однаково болять як україномовним, так і російськомовним. Важливо, що вони відчувають себе Українцями і хочуть зробити щось, щоб їхня держава вижила і процвітала. Я цього дуже хочу, бо це мій дім, моя країна і моя земля. Перепрошую, якщо надто емоційно.
-
Основна ціль мови - це бути зрозумілим один одному. Тобто знайти шлях як донести свою думку. Якщо в Україні існували і існують регіони, де українська мова не набула такого розвитку, то це проблема не звичайного жителя, а проблема всього народу. Не треба зараз розділяти народ ще й зсередини. Та на замітку, популяризація - це процес поширення мови у доступній формі, точно навчання когось і передавання знань, а не спосіб виразити свою думку.
-
Ви правда вважаєте що канадці можуть відрізнити українську і російську мову? Ви правда вважаєте що для тих же квебекців, які були завойовані англійцями і зараз без проблем з тими ж новоприбулими українцями розмовляють «ворожою» для них мовою - англійською, є діло до на якій мові розмовляє людина? Навіщо вже придумувати проблем які не існують ?
