Українська Манітоба
-
Час від час читаю ваші дописи. Я можу помилятися. але вам не дуже комфортно у Канаді. То всім так у перший 1-2 роки, це пройде, якщо ви бачите тут довгострокову пестпективу. Моїй дружині десь аж за 3 роки стало ОК. Мені за рік.
-
Виходе мати 500-1500 нет залишку у місяць, була б машина і їх би не було. Для мене все залежить від того де я ментально. В мене немає ні бажання ні часу на подорожі і я не хочу мати нічого що мене буде тут тримати. А машина то тягар багато проблем куди діти
-
Мені вже ок, але я розумів куди іду, розумів що буде і був морально готовий та і все склалось дуже добре, ще б власне авто і взагалі все ок)
-
Те відчуття коли хочеш поставити одразу like and cry
-
Я думаю, навряд чи з вами це станеться (і це ок). Просто тимчасова зупинка для вас, все вірно кажете. Перечекаєте та поїдете додому, і все буде добре.
-
Новий будинок? Хотів би глянути…хочу за місто, але після придбання авто
-
Але час іде, зараз це тимчасове і можливо стане постійним you never know… Я багато чула від своїх знайомих тут по Брендону та ми рік два побудемо і поїдемо в Україну і ще досить сидять 10-15 років, діти попідростали вже не хочуть вертатись…
-
Все можливо.
-
Не всім, доречі )
-
за різними прогнозами війна ще буде тривати 3-5 років, нажаль. Додам, що це песемістичний сценарій. оптимістичний 1-2 роки.
-
в нас родичі в Ізраїль переїхали від війни. Все життя мріяли туди іммігрувати. Війна цьому "посприяла". Вони самі в Запоріжжі жили. Чоловік у тітки єврей, от всі поїхали в Ізраїль. Дуже швидко отримали громадянство, невеликі виплати на дітей. Але мрія розвялась дуже швидко. Мови немає (англіська не рахується 🤣) , робота тільки на початкових позиціях у російськомовних магазинах. Зараз мірють, коли вже Василівку звільнять , то вони вже вертаються до Запоріжжя. Навіть можливий вибух АЕС їх не лякає, так змучилися в Ізраїлі.
-
Так само і я доречі (про відстань до рфії)
-
я не розумів куди їду, так сталось що Запорізька АЕС в 50 км від мого дому по прямій. я тупо вивозив родину якнайдалі. по карті подивився що від Вінні до рашки 8000км з двох сторін і прийняв рішення. Якби готувався до еміграціі було б легше. Поганого якось не бачу більше в флешфууд та акції від магазинів втикаю. з дитиною весь вільний час стараюсь проводити, може підросте , схожу в даунтаун пошукаю пригод. Старайтесь шукати якийсь позитив в житті, крім грошей є сімья яка і робить людей щасливими. Нікого не вчу, ділюсь своїм експіріенс
-
дім це куди хочеться повертатись. Коли були в Україні то чекали коли поїдемо назад.
-
я про те, що навіть громадянство іншої країни не дає гарантію, що тобі там буде комфортно жити.
-
Я не хочу часто писати подібне тому що багато людей читають і я можу заафектити їх (не завжди це вдається але я намагаюся). Я сам не так далеко від таких самих думок. Часто думаю що якщо б не діти яким треба навчатися то я вже б так і зробив.
-
бо там і черешня і помідорчики і огірочки і найрідніше Азовське море і дім. я їх розумію
-
Була надія що вчора мала би закінчитися… Всі ми різні комусь ок трохи потерпіти і відмовитись від чого комусь ні… Життя одне, нетреба себе мучити, ламати терпіти якщо вам не подобається краще повернутись коли закінчиться війна…
-
Та то само собою. А навіть якщо і станеш, то ти там ауслендер до кінця життя. Я до того, що я не розумію, чого багатьом з наших Канада не зайшла. Чудова країна з супер можливостями. Канадійці - це взагалі топ. Найтерплячіші люди в навчанні, величезна дяка і шана за допомогу.
-
В мене дружина довше в стресі була. Наче очі розуміли що треба евакуюватись але все ж наче і нормально було. Особливо коли проходиш через даунгрейд. Після поїздки в Україну все стало на свої місця а після 2022 то й взагалі навіть і думки немає про повернення. Принаймні зараз. Хіба може на пенсію:))) але я таку ідею не запускав ще
22 Jan 2023, 08:02
66162/243751
29 Mar 2025, 13:48