Українська Манітоба
-
Тільки в них і репутація така собі як у працівників. Вони тягнуть одне одного через реферальні програми не дивлячись навіть, чи підходить людина, чи ні. У нас якось одна індійка протягнула іншу на QA. Тупо надала їй всі відповіді для технічного інтерв'ю. А та що пройшла в перший робочій день не могла потім диск D знайти на компі. Тепер наші канадійські інтерв'юери намагаються уникати індійских кандидатів.
-
-
Всім привіт! У мене колега здає частину дуплексу. Хоче розглянути для сдачі саме українську сім‘ю. До речі, колега з Індії (це до полеміки вище 😉). Вона з чоловіком вдвох живе в іншій частині дуплексу, дуже приємні люди. З подробиць: 3 bedrooms, 1 bathroom, 1-2 parking places. St Johns Ave. Price: $1300 + utilities. Подробиці по лінку: www.facebook.com/marketplace/item/831774901255246/?mibextid=6ojiHh
-
Хочу внести ясність, я не вирішую кого брати кого ні. Я можу просто занести резюме, а там вже human resource та менеджер департаменту вирішує, на жаль були і відмови - рівень мови був замалий. В нас невелике фасціліті всі один одного знають🤗 Можливо це кумівство називайте як хочете, але всі задоволені;) А в дружній колектив завжди хочеться приходити на роботу;)
-
як мінімум знаю 1-го українця який у Волмарті працює
-
Все як я кажу - ви велика молодець 🫰 ще додам , чисто особиста думка . Мені ЗДАЄТЬСЯ , що наші наших не зовуть працювати, та чесно кажучи уникають(мені здається, я уникаю😂) тому що бояться за своїх . Типу я позову на роботу когось,а він якийсь кончений буде 😂навіщо тій сором та головняк. А ось індуси , ЗДАЄТЬСЯ, іншої думки , і відповіді на інтервʼю, в допоможуть і трошки не переймаються за репутацію.
-
Ну не скажіть. Якщо ви несете резюме HR може ж запитати як взагалі людина. До прикладу у мене дружина працює у місцевому шпиталі, а її знайома апплаїлась туди кілька місяців безуспішно. І знаєте чим все закінчилося? Менеджер запитав у моєї дружини чи не знає вона ще когось з українок, хто буде чесно і старанно працювати. Коротше кажучи після того як дружина назвала її прізвище, вищезгаданій знайомій зателефонували наступного ж дня
-
Воно то так. Але скажіть як можна потрапити на роботу, якщо ти нікого з тамтешніх працівників не знаєш? Це як замкнуте коло виходить - ніби вакансії публікують, а по факту і не приймають і не відмовляють.
-
Ну ця вся тема про недовіру своїм людям і очікування підвоху і неадекватності це загальнословянський феномен, нажаль. У мене самого це розвилось, і я довго уникав будь якого контакту з нашими людьми. Дивлячись назад, це скоріше через кілька поганих досвідів з росіянами тут. Але останнім часом я якось намагаюсь активно дружити з українцями, і дуже радий своєму досвіду — абсолютна більшість тих з ким я познайомився це чудові, дружні, і розумні люди. І я сам себе краще в душі почуваю. Напевно я увесь час боявся якогось відторгнення або понтів, хоча у молодих людей я такого взагалі не знаходжу.
