Канадська Кібер-Січ

[t5295459639]

Як виглядає щире питання, з духовної сторони?0

[t572891431]

Ще дівчат молодих та мілєнкіх поважаю, а хлопців ні, хлопцям заздрю. Так шо нє, думаю не за досягнення, а просто за красоту. Я амбасадор красоти, я естет😌

[t5295459639]

Курво, це духовність ! Я в дівчіну закохався, ось просто так (я навіть ікри не бачив, просто «бах»). І це такі дзен

[t1251813853]

Я хотіла у Вас запитати, чи Ви заслуговуєте на повагу? Це не про образу. Це щире питання

[t572891431]

Ізвольтє, но я вас не ображав, я навпаки в деякій момент навіть на вашій стороні!

[t1251813853]

Це до досягнень, правильно?

[t572891431]

За гарні ікри. Гарні ікри не так то легко накачати. Так шо якщо людина має гарні ікри, я вважаю, це достойно поваги.

[t1251813853]

@Maxhey

[t572891431]

Не зовсім зрозумів цей тейк якщо чесно

[t5295459639]

Курво бобр, я думаю про те, що не згоріло мясо на bbq

[t572891431]

Тобто я сам себе за красоту поважаю чи шо? 🙄

[t1251813853]

Так, це правда). І думки людини - це завжди про неї саму

[t5295459639]

А то, вміємо, але М Рильського, Гончар, а де початок?

[t572891431]

Нє стоїт вскривать ету тєму, ви молодиє, шутлівиє.

[t5295459639]

А можно таке саме і про трупологію?

[t572891431]

Опа, пішли пасти

[t1251813853]

ПОВА́ГА, и, жін. 1. Почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось. З радості стара як оп'яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей (Панас Мирний, I, 1949, 358); Як чоловік і ремісник, він мав велику повагу не тільки в своїм селі, але й широко в окрузі (Іван Франко, I, 1955, 11); Мене захопило Кайтове геройство, я проймаюсь до нього ще більшою повагою (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 60); В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем, може, з поваги до його педагогічного минулого (Олесь Гончар, III, 1959, 198); //  Вияв цього почуття. Кожне слово, що говорив я вам, я говорив з найбільшою повагою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 235); Кожен рух його був сповнений поваги (Максим Рильський, II, 1960, 237); //  діал. Авторитет. За той час він.. привик глядіти на сина, як на силу, як на якусь повагу, котрої суд мусить мати велику вагу в його ділах (Іван Франко, III, 1950, 77). (Академічний тлумачний словник укр.мови)

[t572891431]

Я відєл ето відіо полностью, жалко пацана, он крічал мама я нє хачу умірать

[t1251813853]

А відродитися?

[t5295459639]

Як що, все, що померло, білше померти не може…