Заборона зброї в Канаді, зокрема рішення Джастіна Трюдо заборонити тисячі моделей вогнепальної зброї, включаючи штурмові гвинтівки, викликала багато суперечок. Ось чому багато хто вважає це неправильним кроком:
Низька ефективність у боротьбі зі злочинністю
Злочини зі зброєю найчастіше пов’язані з нелегальною зброєю, яка контрабандно надходить із США, а не з легально зареєстрованою. Заборона законної зброї майже не впливає на цей тип злочинів.
Підхід більше обмежує законослухняних громадян, ніж кримінальні елементи.
Захист і права громадян
Заборона обмежує можливість канадців використовувати зброю для самооборони, особливо у віддалених районах, де час реакції поліції може бути дуже довгим.
Виникає питання про порушення прав громадян, які дотримуються всіх правил.
Витрати і марнотратство
Впровадження програми викупу забороненої зброї (понад $1 млрд, за оцінками) викликає багато критики через витрати, які могли б бути спрямовані на посилення кордонів або боротьбу з причинами злочинності.
Несправедливість щодо легальних власників зброї
Канадці, які легально володіли зброєю, інвестували значні кошти та зусилля, дотримуючись усіх регуляцій. Заборона перетворила їх на порушників закону без жодної їхньої провини.
Полювання і спорт - важлива частина культури деяких регіонів Канади, особливо для корінних народів. Заборона позбавляє їх цієї можливості.
Політичний крок, а не рішення проблеми
Критики вважають, що заборона зброї більше про імідж, ніж про реальне вирішення проблеми. Уряд намагається виглядати рішучим, але не зосереджується на боротьбі з нелегальними джерелами зброї.
Альтернатива
Замість тотальної заборони багато хто пропонує такі заходи:
• Посилення контролю над нелегальною зброєю.
• Інвестиції у розширення силових структур і охорону кордонів.
• Посилення програм безпеки без обмеження прав законослухняних громадян.
Отже, основна претензія в тому, що заборона зброї зачепила тих, хто і так не становить загрози, тоді як реальні проблеми залишилися невирішеними.
