Українська Манітоба
-
До речі, ця пісня про «У мене немає дому» досі укладає мене в депресивну яму. Завтра я наставила собі купу тренувань і роботи, бо просто не знаю де себе діти в цей день
-
Так, уже о 6 затори були страшні по всіх напрямках :(
-
До речі, кухня Сільпо і доставки весь час працювали безперебійно 💔 Просто весь час, з першого дня війни і до сих пір. Тоді в лютому-березні це було як щось наче само собою належне, а зараз я розумію, чого це їм вартувало, ну як би війна почалась, а доставка працює
-
+/- схожа ситуація, тікі підори зайшли на наступний день у місто, не встиг ще з думками зібратись Якраз з жінкою згадували початок сьогодні, вона жила біля аєродрому, з перших калібрів вже мене набрала о 5 ранку. Ще дуже запам’явився військовий з аєродрому який їхав на велосипеді з автоматом, я йому: «Судячи з твого вигляду все погано?» Каже: «Все п*зда, забираю сімʼю і тікаю у Запоріжжя» І він був правий
-
О, а ми стояли на заправці на об'їзній в Херсоні біля Антонівського моста. Там на другому березі Дніпра вже починався бій у військових а ми дібіли застрягли на цій заправці. І над нами винищувач летить низько-низько, метрів 10 може. А над містом купа гелікоптерів, і дим то тут то там підіймається
-
Капєц яка низька конверсія, враховуючи, скільки тут людей 🥹 всього 1%. Зараз ще докину шушуть
-
Боже, на 2 дні в рік чат треба перейменовувати на «Звіти по PTSD” 💔
-
Ну в нас вони били по місту с околиць, а заходили маленькими групами, запамʼяталось 2 випадки, як їх намагались вибити з школи, а потім вирішили її просто спалити. І як вони прийшли за допомогою до ДСНС і там же і залишились. Але випадків було набагато більше Добре що в нас новобудови де багато людей з Луганську та Донецьку жили, ми були озброєні та знаючи що робити) сам з під Словʼянську і війну застав ще з 15 року
-
Та наче таких статей дуже багато є, навіть в Канаді я зустрічала в перший рік історії людей різних
