Український чат Ванкуверу
-
Таке теж буває. Кожному своє
-
Поживіть ще трішки, у мене було так само….попускати почало через 4 місяці. Також був депресняк…потім заставляла себе ходити знайомитись, щось робити, займати себе, придумувати що планувати надалі. Коли почала бачити трохи систему, інших людей, організувала сама тут проект маленький - цей момент якось відчула себе трохи живою.
-
Але так, я також полюбляю Європу. Коли з Харкова до Києва переїжджала, також тільки через рік звикла. Але я почала відноситись до цього, що це не назавжди, а поки це цікавий досвід я можу взяти з нього те, що я можу. І до мене тут Мексика, Бразилія - ближче аніж коли-небудь, а це була моя мрія подорожувати до цієї частини світу.
-
Звичайно,поділюсь По-перше, я приїхала сюди з великими очікуваннями, бо « Ванкувер- визнане найкраще місто в світі для життя» . З перших днів вразило сміття на вулицях, наркомани(ми тоді жили в центрі). Зараз живу в Бернабі, і відчуваю себе як у селі, де єпіцентр життя- community center, куди я ходжу в тренажерку займатись з китайськими бабцями та дідусями. Потім - погода. Хоч і знала про дощі, але чомусь це не зупинило. До цього я жила в Мексиці, в Іспанії, в Малайзії, тобто де сонце 360 днів і тут зараз встаєшь темно, в 5 вже темно і весь час дощ і так буде до літа і це капець . Ну і овочі / фрукти. Я слідкую за раціоном і мені важливо їсти багато зелені і овочів. Я в Мексиці з ринку майже щодня по 2 торби приносила їжі, а тут шукаєш, де є акційні яблука по 0,99)) Плюс ізольованість від світу і дорогі авіаквитки. Раніше я завжди планувала подорожі, це як хоббі, а зараз планую , в який з 100500 однакових лісів поїдемо.
Це такі дуже особисті мінуси, звичайно, вибачте за депресивний настрій, це все погода) -
Це і правда є. Можу додати, що можливо не пощастило з нейборхудом, а дощі в основному в листопаді і грудні. В минулому році половина січня та лютий були сонячні. Як тільки дні підуть на збільшення має стати легше.
-
Ну і в ліси якщо виїжджати на озера різноманітні в гори і т.д. з ночівлею, то вони зовсім по іншому відчуваються. Хоча воно не усім має заходити
-
Ну і варто мабуть з психологом проговорити, якщо відчуваєте депресивний стан
-
Моїм допомагало
-
Та нічого я вас розумію) бо в мене теж настрій і стан напряму від погоди за вікном залежить, того це ок Я по тому принципу тільки і вибрала Ванкувер зі всієї Канади так як це одне з найтепліших місць, бо сама не переварюю сильний холод
-
О че я вас разумію! Бо для мене те саме про подорожі..про овочі/фрукти, про «село» та сміття - ви саме мої думки описали. Погода - коли я приїхала, то ми взагалі у 2 тижні суцільних дощів потрапили. Депресняк був гарантован.
І так, я теж поки що не розумію як місто може бути «найгарнішим». Для мене особисто це теж велике питання
-
Доречі може хтось може порадити хорошого психолога (бажано кпт) українського який онлайн проводить сесії, то буду вдячна😅
-
Цікаво які ціни в канадських психотерапевтів
-
Щось мені підсказує що не дуже лояльні
-
pleso - психотерапія онлайн pleso.me/
-
Аня тут спілкується з психологинею
-
А про ліси - для мене особисто вони тут трохи усюди однакові😅 Ну там озеро, ну сям - клас)
Але завдяки цьому я зрозуміла, що мені дійсно потрібно для життя і що важливо.
Ще мені тут архітектура з точки зору будівель дивна….космічні ціни, а стіни усюди білі й з гіпсокартону, хоч за 500 тис, хоч за 1,5 мільйони
-
Ну це ви були поки що у 0.01% лісів тут) якщо виїхати за Хоуп, вже картинка зміниться. Якщо на острів Ванкувер теж ліси інші. Оканаган - зовсім інша історія. Ну і багато прикладів іще. Вас ще багато чого здивує)
-
Навіть тут поблизу багато різноманіття)
-
А літом будете на пляжах відпочивати)
-
Ми от в лютому минулому, коли було +17 наче, багаття на UBC пляжі розводили. Чудово було ахах
