Українська Манітоба
-
-
Я теж бігаю, ще допомагаю усім, кому встигаю, сплю менше з лютого 2022, але вже звикла, і мені допомагає думка, що я і мої діти не чули цих тривог та не бігали у погріб, а наші рідні там вже в цьому безумстві третій рік, і вони тримаються, то ж я не маю вибору - тримаюся за рідних і тримаю щит над ними своїми молитвами 🙏
-
З хороших новин: наші запчастини для fpv дронів, які кожного дня знищують живу силу москаликів, отримали добрі відгуки за якістю виробництва. Дякую, Канада.
-
По можливості уникайте людних місць у закритому просторі. Я вже тиждень з ковідом лежу, сходив у st. Vital centre називається. Одягайте маски і все решту як у старі добрі часи :) Бо це жесть просто.
-
Точно, скасували.
-
Оптимізували кошти. Це ж лоукост.
-
Так. Вони мені рейс з Монреалю відмінили. Дали квитки через Торонто зі зміною аеропорта і заплатили за таксі від Бішопа до Пірсона.
-
Географія
-
Плавання допомогає Але важко знайти зручний басейн мені наприклад
-
я за те, що боротись з почуттями не треба. важливо усвідомити, що саме Вас лякає і глибоко це переосмислити, відчути і пережити. прийняти і піти у страх. катастрофізація називається. коли Ви повністю проживаєте ці відчуття, нема сенсу це втілювати в реальність. тікати не допомагає. бо воно все всередині сидить. і може отак камнем все життя на душі пролежати. я так тікала від своїх почуттів. то снились жахіття про це. Брат Ваш рано чи пізно помре. так само і Ви. і я. і всі. і якшо раптом Він помре першим, то ця розлука не триватиме вічно. люди про це забувають. бо ніхто не вмирає. вмирає тіло. якшо глибоко це усвідомити і виплакати своє відро сліз (чи озеро, а можна і без сліз, від personality залежить), стане легше, чи зовсім легко. поки Ви ще тут - любіть свого брата. любіть так, наче це Ваша остання розмова перед тимчасовою розлукою. смерть тіла не означає, що любити більше нема кого. навчитись це робити - не так легко, як хотілось би. важко. але реально. і це дає свого роду імунітет до таких переживань. також треба прийняти те, що він - доросла людина, яка сама приймає рішення. у мене є молодші сестри і брат, я знаю наскільки це важко. у кожного своя доля. є люди які пережили і Хіросіму і Нагасакі, а є ті, на яких балкони падають. такі думки. це явно the hard way. але imo це найкращий шлях.
-
Так це біля мене
