Років вісім тому, ходив я на курси для ньюкамерів з Іваном з Новосибірська. Так от, одного разу приходить Іван на курси з підбитим оком. Кляне Вінніпег на чому світ стоїть: кримінальне місто, бандити, по ночах небезпечно і т.д.
Питаю, що сталось.
І от Іван розказує, що пішов він вчора в якийсь нічний клуб. Трохи випив горілки і захотілось йому забити косячок маріхуани. Це було за кілька років до легалізації, тобто в той час нелегальщина була.
Згадує Іван, що йому його сусіди-такі-самі-іммігранти розказували якось, що купити траву можна завжди в індіанців. От Іван і знаходить в клубі перших-ліпших індіанців і питає їх: "Маріхуану продаєте? Я б купив."
Хлопці, довго не думаючи, кажуть "Авжеж! Тільки давай вийдемо надвір."
Надворі Іван гонорово витягнув гаманця, щоб розрахуватись - і тут хлопаки тут же дали Іванові під око, забрали гаманець і дременули геть. Зрозуміло, що ніякої трави у них не було.
От Іван, під час свого наміру здійснити кримінальне правопорушення - купити нелегально марихуани, отримує дуже негативний досвід про Вінніпег.
Зрозуміло, що Іван нікому особливо не буде розказувати про свої пригоди та злочинний намір, але він буде пам"ятати про підбите око та розказувати про кримінальний Вінніпег усім, кого тільки зустріне.
От така історія...
