Українська Манітоба
-
Ох, точно. Відкритий ворк перміт - то щастя. Але для того, щоб це зрозуміти, потрібно попрацювати на закритому)) коли будь яке зауваження - і можуть «відправити» додому…
-
Дякую
-
Я пам’ятаю, як нам надсилали форми для заповнення ламаною українською - питання нереально було зрозуміти - ми шукали ці ж форми в неті самі (це не так тяжко, але блін 😂) і заповняли))
-
Я ще додам таку рису як open-minded. Тут дещо (і багато чого) не таке, як «вдома». Якщо ви заздалегідь готові до цього, то все вийде. Мені знадобилось 4 роки (жах😱), щоб відчути себе «у своїй тарілці». Але 3 з них я провела в повністю україномовному соціумі, тому «оканадчення» почалось лише після зміни роботи)
-
А якщо розуміння поки нема, бо ти тікав від війни просто (до родичів) і це ні разу не імміграція для мене..
-
Розуміння тої реальності в яку їдуть люди. В інтернеті багато блогерів, але мало з них згадують про недоліки, або інші нюанси життя тут. Ідеальних місць не буває. Ну і моральна і психологічна витривалість. У багатьох при переїзді починаються емоційні качелі... хтось то долає, а хтось психує і вертається. Тому треба підтримки близьких.
-
Якраз вчора мені казали «я платив за результат»… правда така, що всі іміграційні консультанти(будь яка інша назва) ніколи не дають гарантій… я дуже пошкодувала, що подавалась через одного з них. Якби в той час мала б хоча б два вихідних на тиждень - робила б це самостійно… Та, впевнена, є і дуже хороші, але навіть вони не надають 100% гарантію.
-
Дякую
-
Що на вашу думку є вирішальним у благополучній адаптації в Канаді?
-
Як написала одна розумна людина в чаті:" чого ви сюди їдете, якщо не можете навіть елементарні речі зробити" або користуватись пошуком у групах. Нажаль, люди ігнорують попередження інших(і це правильно), думаючи, що тут медом помазане життя, потім розчарування, знаю багатьох, хто повернувся до Европи
-
Хто захоче - залишиться
