(UA) IT/Tech Ukrainians in Canada

[t55955565]

Так! За пару днів до того всі ще пряму трансляцію дивилися з Києва та нічого не сталося, а потім оце

[t5684827035]

Сиділа в фейсбуці в Канаді, перед тим як лягати спати а потім в один момент почалося, всі масово почали писати що чують вибухи з усіх частин Украіни. А по новинам показували як журналісти в Києві охрінєвали і не знали що сказати

[t55955565]

Знімають та сміються, а вона людину збила на дорозі та автівочку відмиває💅🏾

[t5619826541]

Скло і стіни дрожали від вибухів і горілі дома з вікна видно було.

[t55955565]

В мене тато зустрів війну у Буковелі. Встиг покататися один день, в потім підйомники зупинили і все. Не знаю чого, всі ходили просили докататися, але їм сказали - війна в країні, ви що, які лижі😭 Це зараз вже працює Буковель нормально, а тоді ніхто не знав, що робити, чого очікувати

[t688750811]

В 4-5 утра курил в переходе между цехами на Азовстали, мы там пускали установку одну и на ночь остались поруководить так сказать, услышал какой-то не типичный бах, почитал-посмотрел чё происходит по группкам, раздубил жену и тёщу, рассказал что делать надо, куда сходить, что собрать из доков, пошел переодеваться. Ну и с 13:00 24.02.2022 я не был дома и никогда туда не смогу вернуться. Потому что у меня лично - дома больше нет.

[t55955565]

Десь так мабуть: www.instagram.com/reel/C2H6jUfuLCQ/?igsh=MW9ybmx4Ynpjd2RicA==

[t5619826541]

Так відразу.

[t419518041]

Ти там вчишся зараз? Важко з фуллтайм роботою поєднувати?

[t55955565]

Де це було? Ви відразу поїхали?

[t688750811]

Я верующий инженер программист был :) 1.5 месяца тут искал, завалил сначала 4х часовое в Амазоне, ну а после него уже было проще как-то с другими говорить

[t419518041]

В принципі тільки по телефону чула вибухи, якраз татові дзвонила. А от мої бачили і ракети, і горящі будинки

[t360805687]

Очень жаль это слышать. Сочувствую 🫂

[t419518041]

То це не айті робота? Важко було в Канаді знайти?

[t55955565]

Як ви виїжджали? Як теща трималася, літнім людям же завжди не хочеться їхати, тим більш так швидко!

[t372934049]

Я прокинувся о 5тій від вибухів. Наш будинок за 2 км від аеропорту і ми бачили перші прильоти. Спершу подумав що щось впало з балкону. В той день ми мали їхати купувати мотоцикл в Дніпро, тому всі наші вільні гроші були зняті і у валюті. Зразу відкрив чат своїх друзів там уже всі були в курсі. Поїхав заправити другу машину а на газову заправку вже черга в 30 тачок. І це у нас в залупі в селі. Відкрив новони - всі бігли тікали з Києва. Ми залишилися до вечора чекати щоб спала гарячка. План був переїхати на правий берег щоб не попасти в окупацію, там родичі в дружини в Житомирській області. Я поставив комплект офроудних коліс на пікап. Трохи зібрали плюс мінус цініні речі. Поки чекали вечора я складав ugear коснтруктор який напередодні подарували на ДР, злився що в ньому провтикали покласти резинки, потім я ті різинки купив через кілька місяців в Луцьку і дозбирав його до кінця. Десь в 20.00 зібрали всіх домашніх тварин, тещу, завантажили мотоцикл в пікап і поїхали. Єдина пробка яку я зустрів це біля Фастова. Мій батько з Чернігівської обл, він зразу поїхав у воєнкомат, там уже зібрали автобус людей, а йому сказали повертатися додому чекати. Майже ніхто з того автобуса не лишився в живих. Через день уже батько був в окупації. Мій друг, лікар, поїхав навпаки на зустріч окупації. Він залишився в лікарні і просидів там до самого звільнення північної України. Памятаю як в перші дні він скидав відоси з колонами які рухалися в бік Києва. Я тоді охуївав від того скільки їх перло і просто не міг уявити як ми з ними всіма воюватимемо. Перші десь днів 5-6 ми сиділи в селі і слідкували за обстановкою. Далі звязалися з другом і разом організувалися возити гумку. Катався на пікапі з Києва в Луцьк, вивозив біженців і привозив вантажі. Тоді в Києві майже не залишилося людей, місто було практино пустим. Купа блокпостів, ми їздили не пристебнутими щоб вискочити з машини раптом що, і не слідували правил руху бо ні для кого це було робити. Памятаю скільки разів тикали автоматом в обличчя і чув звук клацання затвору. Тоді я дуже боявся потрапити під дружній вогонь. У всіх нерви на межі були а рашка вкидувала постійно іпсохи про перевдягнені дрг.

[t419518041]

А доречі, цікаво, чи буде держава платити компенсацію за розрушені будинки

[t419518041]

Вже того ж дня здається ввечері (могу плутати, бо різниця в часі) дуже швидко приймали рішення, батько поїхав, мама залишилася з бабусею (бо та хворіла і вперлася, не хотіла їхати). І це було найважче, але і батькові не можна було б залишатися (не буду в чаті писати чому)

[t405219064]

Нашел russian community center

[t372934049]

так, від наших, виїхав десь через півроку