(UA) IT/Tech Ukrainians in Canada
-
Вже того ж дня здається ввечері (могу плутати, бо різниця в часі) дуже швидко приймали рішення, батько поїхав, мама залишилася з бабусею (бо та хворіла і вперлася, не хотіла їхати). І це було найважче, але і батькові не можна було б залишатися (не буду в чаті писати чому)
-
Нашел russian community center
-
Та ні, ми в Вінниці, запаси всього у нас були бо у мене дружина запаслива, за день до вторгнення купили систему безперебійного живлення (4 акумулятора і інвертор) то почав скоренько його підключати очікуючи що буде відключення світла, дружина зібрала тривожні валізки і облаштували собі укриття в коридорі, у нас будинок. Наступного дня поїхали в Епік закупили всякого для центру біженців та й все. Можна сказати що війну не бачили. Єдине що було не зрозуміло що таке ракетні обстріли і що насправді ракета не буде падати на твою хату (вірніше вірогідність цього дуже мала), тому перший рік ночували на першому поверсі на матрасі на підлозі.
-
блін, пустий києв то було моторошно, особливо коли раніше навіть о 2-3-4 ночі завжди двіж був
-
Не, я туда не перевелся в итоге В КПИ учусь, как-то семестры закрываю, но хз как будет когда на очку выйдем)
-
Жила на той момент в Мексиці, сиділа відпочивала і в місцевий український чат (створився напередодні, бо на марш ходили) дівчата спочатку написали про те, що в Україні їх військових викликали терміново на роботу. А потім черех декілька годин вже почали про вибухи писати. Я ж бачу, що батьки онлайн і пишу їм, а мама мені: - чого ти хвилюєшся, то мабуть знову мусор вивозять голосно в дворі
-
Прокинулись о 5 з чоловіком від звуку кацапського літака над головою, обійнялись, попрощались 😁 в обід вже їхали в сторону Енергодару. Зустріли окупацію. Вирвались рівно через 40 днів
-
Там же паспорта втюхали, на военный учёт поставили многих, ток чет после этого позиция у них поменялась немного
-
Они сейчас верят, правда на улицу не ходят, потому что их дэнэры заберут в ряды турбопатриотов
-
Конечно есть
