7. Колективний Захід не вірив в Україну. Тому, західна преса боячись путіна давала Україні спочатку три години, потім три доби. Потім, прийшовши на допомогу Україні, Захід, боячись чи то ядерної війни чи то ескалації не забезпечив Україну необхідною кількістю зброї, тому ми не змогли досягти у 23 році якихось значущих успіхів у розгромі росії і увійшли у стан затяжної війни, вихід із якою вже сьогодні здається неможливим. Я не буду зупинятися на цьому. Сподіваюся що ви могли ознайомитися із моїми статтями. До речі, я писав їх саме для вас. Бо саме тоді ми втратили можливість самотужки підійти до завершення війни. І ось чому.
8. Цей факт дійсності вже стосується усіх нас, хто знаходиться у цьому залі. Це вже стосується кожного з вас. Скажіть будь ласка чи є сьогодні секрет , що навколо росіі об’єдналися Китай, Північна Корея та Іран? Чи хтось вважає що вони об’єдналися проти України? Якщо так, то хай я буду першим хто сумнівається. Більшість у цих країнах навіть не знає, де знаходиться Україна. А якщо уважно подивитися на таку організацію як БРІКС, а особливо на її перспективи? Він буде розширюватися. А що ж колективний Захід? Він все ще боїться ескалації ?
9. Важливий факт дійсності. Війна. Хочете ви цього чи ні. Хочуть цього ваші виробники зброї з контрактами на руках чи ні, війна на жаль змінилася. Війни зразка 1953 року вже не буде. Вона закінчилася влітку 23 року в Україні. У тей момент, коли на поле бою прийшли роботи а західна преса і натівські генерали сміялися з мене, вже в 2024 році в бій прийшли технології. Їх привів штучний інтелект. З мене вже ніхто не сміється. Навіть тут у Британії, вже переглядають стратегію національної безпеки. НАТО мочить. А що тоді з глобальною безпекою? Чи вона досі тримається на винищувачах, авіаносцях, і наддорогих ракетах? Я вас трохи засмучу. Ні. Нажаль. Але не зупиняюся на цьому. Сподіваюся ви читали, що я публікував для вас.
10. Ми, українці, що воюємо за власну свободу вже 10 років, бачимо перемогу дуже просто. Нам необхідно отримати 3 базових відчуття.
1. Відчуття власної безпеки. Ми маємо бути впевнені, що хоча б 100 років на Україну ніхто не нападе. Ми хочемо мати гарантію власної безпеки для себе і своїх дітей. Це можна зробити найшвидше найпростіше. Україні потрібно вступити в НАТО. Або зробити з України НАТО. Як наприклад Ізраїль. Так , сьогодні альтернативи НАТО немає. Спірне питання що до військових спроможностей НАТО. Але альтернативи сьогодні немає.
2. Ми маємо отримати відчуття необмежених можливостей розвитку. Будь хто в Україні має мати необмежені можливості. А це, відновлення післявоєнної України. Це те, про що зараз багато розмов на Заході. Але чи можливе відновлення без безпеки? Чи згоден інвестор вкладати кошти в країну де завтра може бути знову війна? І тут я вас засмучу. Ні. Ніяких довгих перспектив без безпеки не існує апріорі.
3. Кожний українець має відчувати, що він знаходиться у власній домівці. Що він вдома. Де він народився і виріс, де поховані його батьки і де живуть його діти. У мирі і спокої.
Я прийшов сюди не критикувати Захід чи НАТО. Я абсолютно розумію, що Україні, навіть за Будапештським меморандумом ніхто нічого не винен. Україна що дня б’ється за виживання. Я всього хочу, щоб пан Джорджа Сантаяна був не правий. Або ми, людство, у чиїх руках долях 21 століття, були розумними, і пам’ятали своє минули, щоб не пережити його в майбутньому.
