✨🕰 Рік добігає кінця, то треба довиконати свій план на рік та дочитати крайню книгу цього року 📖. Тому повідомляю, що це буде передостанній допис в цьому році.
А залишилось в мене дочитати «Поля битв» Герберта Макмастера, радника з національної безпеки Трампа у 2017-18 рр.
Книга цікава, автор зберігає баланс як оповідача, розповідає багато цікавого про Трампа, американську політику, зовнішню політику, підкилимні моменти політики й дипломатії.
Особливо актуалізується книга в розділ про таємну зустріч Макмастера з патрушевим, якщо накладати на події сьогодні.
Хто не любить багато читати, то можете прочитати перший розділ суто про «московію». В контексті багатьох питань доволі актуальний для нас досвід там продемонстровано.
Книга написана до 24 лютого, тому цікаво бачити як уявляли високопосадовці США підготовчі дії московії. Здивувало, що ілюзій Макмастер не мав і доволі чітко стратегічно охарактеризував «гру та методи московії».
Тільки на практиці це усвідомлення не втілилось у те, у що мало б втілитись в американській політиці.
Я ж зазначу для «травлення» прикольні моменти з першого розділу⤵️
🔗 Про стратегічні проблеми США.
«Головна проблема США надмірний оптимізм та зацикленість на собі, які спровокували зовнішню політику США на три хибні гіпотези в нову еру після Холодної війни», — наголошує автор.
Однією з головних проблем зовнішньої політики США Макмастер вважав «зверхність» щодо решти світу та назвав це «стратегічним нарцисизмом».
🔗 Про Патрушева та путіна після перших контактів🗣: «Емоції керують ними не менше, ніж розрахунки та інтереси»[…] «Численні адміністрації США свідомо закривали очі на емоційні причини вчинків путіна».
🔗 Про цілі зовнішньої політики московії.
Макмастер схарактеризував через анекдот: «Селянин, який мав одну корову щиро ненавидів сусіда в якого було дві корови. Чаклун пропонує заздрісному селянину, що виконає БУДЬ-ЯКЕ бажання, на що селянин каже «Вбий одну корову сусіда».
Макмастер підкреслює, що замість того, щоб вкласти сили та стратегії у розвиток власної країни, путін витрачає і буде витрачати всю енергію та потенціал країни на складні багаторівневі стратегії, надмірно ризикувати лишень з принципової та емоційної цілі «вбити одну корову у сусіда».
🔗 Про втручання московії у вибори в США 2016 🇺🇸
Цікавий момент, що Агенція інтернет-досліджень (АІД), яка була ширмою ГРУ, впливала на вибори США навіть через інтернет ігри як Pokemon Go. США до таких гібридних впливів були абсолютно не готові, але нарцисизм заважав визнати власні слабкості.
🔗 Момент про Трампа молодшого🗣: «Коли московські агенти через посередників звернулись до кампанії Трампа з твердженням, що мають викривальні дані про Клінтон Трамп-молодший відповів: «Мені це подобається». Тож агенти надали весь бруд через Трампа-молодшого».
🔗 Про специфіку як діють московські спецслужби.
Вони надали Гіларі бруд на Трампа, а Трампу бруд на Гіларі, але ВИБІР користуватись цим брудом залежав виключно від моральної складової кандидатів і, на жаль, обидва цим скористались заради власних амбіцій, підриваючи довіру загалом до політичної системи та поляризуючи суспільство, що було справжньою ціллю московських операцій:
«Отже, незалежно від результатів виборів Кремль вже мав усі можливості підірвати не лише віру американців у демократичні процеси та інституції своєї країни, а й загальну довіру як до чоловіка (Трампа) чи жінки (Гіларі), які мали б перемогти. Партійні ігри в США посилили вплив кампанії Кремля та збільшили вразливість США перед «методичкою путіна». Проте ГРУ дало обом сторонам (кандидатам) рівні можливості (вибір) втрапити самостійно у «пастку компромату».
➡️ Оскільки обидва кандидати скористались брудом, то будь-які реальні розслідування та звинувачення про втручання московії у вибори США свідомо гальмувались з обох сторін, бо в результаті це б вивело на самі ж кампанії Гіларі чи Трампа, які втрапили у цю пастку через власні амбіції.
А ще окремо цікаво про катастрофічні помилки зовнішньої політики Обами та таємні загравання Обами з путіним.
Resurgam ➰ Приєднуйся