Українська Манітоба
-
Ну може для вас успішний успіх це все життя тягнутися щоб отримати завітне «крісло» , купу стресу та вигорання. Для мене наприклад успіх зараз - це як раз спокійна робота без стресів, можливість подорожувати та насолоджуватися життям. І завод мені дуже подобається в цьому плані. В Києві була керівна посада та «успіх» в загальному розумінні, але не можу сказати, що відчуття було щасливішим. Тобто, кожному своє
-
Ну, я б не сказала, що адміністратори прям «ригали кровʼю» )) Дехто з адмінів перший час витрачав багато зусиль на роботу та паралельне навчання, так. Я, наприклад, ніякого додаткового навчання не отримувала в Канаді, але теж мала своє «ригання кровʼю» так би мовити, яке виражалося в тому, що десь перші півроку я сама собі робила манікюр та педикюр, і десь перший рік дуже рідко шарилась по генделиках. Але поступово все випрпавилось )) Загальний посил у вашому коменті цілком вірний.
-
Багато хто визначається по ходу справи, час ще є на те щоб знайти себе;) 3 роки по ворк перміт more than enough! Не всі приїхали з планом і це ок, по ходу можно розібратись що до чого;) Обрати план, стратегію і вперед!
-
Ви навіть не уявляти наскільки можно 😂
-
Та ми просто базікаємо, якій срач 🤭?
-
Не впевнена на рахунок канадських професорів, всі такі спортивні, на велосипедах їздять, за здоровий спосіб життя;)
-
Завжди так було ))) «ми страждали і ви обовʼязково повинні» 😁… а то бач вирішили роботами на заводі насолоджуватися
